Козацька держава і Московське царство

До 1654 Богдан Хмельницький зі своїми героїчними соратниками створив Козацьку державу , що мала всі державні атрибути – політичний устрій , адміністративно -територіальний поділ , вищі та місцеві органи влади , суд , армію , фінансову систему , дипломатичну службу , митниці , символіку.

Податки збиралися до Державної скарбниці Війська Запорозького. Українське держава мала прапор малинового кольору і герб із зображенням козака з мушкетом . У Чигирині – гетьманській столиці – перебували посли з чотирнадцяти держав Європи та Азії.

Свої функції вищого органу влади Генеральна Рада Війська Запорізького часто передавала Старшинської Раді , в розширеному складі , що включала генеральну старшину , полковників , сотників , представників війська , духовенства , місцевої влади. Вона вирішувала всі питання, що стояли перед Гетьманщиною . Сам гетьман сконцентрував у своїх руках адміністративну , військову , фінансову і судову владу , скликав раді , видавав універсали , вів дипломатичні переговори , керував Генеральною канцелярією. Великий Богдан Хмельницький мріяв зібрати « під свою булаву » всі українські землі. Польський розвідник з Чигирина доповідав начальству : « Задум Хмельницького – правити абсолютно і незалежно , не підкоряючись ніякому монарху , і володіти всією землею , яка починається від Дністра і йде до Дніпра і далі до московського кордону ».

Московські влади прийшли до переконання , що союз з Україною дасть їм дорогу на Балкани , на Чорне море , на захід , а головне – у разі розгрому Хмельницького почалися б знову постійні набіги татар і нападу поляків на Московську землю. До того часу Україна мала десятки тисяч досвідчених , найкращих у Східній Європі воїнів , що мали « постійну практику» . Москва завжди платила військові борги , а борг Польської Корони за втручання в Смуту початку XVII століття був величезним. Прийшов час повернути його польської еліти.

Проблема прийняття України до складу Московського царства була позитивно вирішена на засіданні Боярської думи . Було прийнято рішення і скликання Земського собору. У посланні до польського короля і сейму Москва зажадала повернути українським козакам права , отримані ними за Зборівським світу. Поляки відмовилися, і 1 жовтня 1653 Земський собор виніс рішення про входження України в Російську державу :
« На знак царя думний дяк став читати царський лист , в якому було сказано , що поляки не дотримуються умов миру , укладеного перед цим з Великою Руссю , ображають царський титул , що гетьман Хмельницький вже кілька разів доносив государю про утиски , які терпить російський народ і Православна церква від поляків , і він же просив , щоб цар прийняв все козацтво під свою руку. Далі було заявлено , що посли царя заступалися у польського короля за українців і православну віру , але безуспішно ; що султан турецький закликає Україну в своє підданство , а Хмельницький і народ його бажають приєднатися тільки до Великої Русі і « нехай Земський собор розсудить , як тут вчинити? »
Після довгого ради почалося голосування , і Земська дума вирішила одноголосно : прийняти гетьмана Хмельницького з усім військом запорізьким , з усіма їх містами і землями під царську руку , а Польщі оголосити війну за «образу царської честі і православної віри».

Через місяць після Земського собору царські посли вже були на кордоні України . Ця квапливість , невластива царської дипломатії , говорить про зацікавленість Москви в українських справах . Посольство очолювали боярин Василь Бутурлін , окольничий Іван Олферьев , дяк Ларіон Лопухін . Посли і Хмельницький із старшиною зустрілися в Переяславі 6 січня 1654 .

http://kozak.org.ua/kozatska-derzhava-i-moskovske-tsarstvo.html