Історія грошей. Частина 2 – Розмінні білети українських міст часів громадянської війни

Після революції 1917 року в Україні була зроблена спроба створення самостійної держави. 22 січня 1918 проголошена незалежність Української Народної Республіки. Однак бездарне управління та тривала громадянська війна закінчилися приєднанням України до СРСР.

Перші українські гроші були надруковані 1 січня 1918 року. Це були купюри номіналом 100 карбованців, виконані в українському стилі, але у відповідністю з російськими рублям. З 3 березня 1918 грошовою одиницею в країні стала гривня. Крім центральних випусків у роки громадянської війни і економічної кризи багато українських міст випускали власні гроші.

12 грудня 1917 було прийнято рішення про випуск в обіг одеських бон - розмінних паперових знаків, які назвали розмінними квитками міста Одеси.

Знаки були обов'язкові до прийому у всі платежі. Друкувати розмінні квитки почали в грудні 1917 року, в обігу вони з'явилися у січні 1918-го

Автором малюнка купюр був гравер, чех за національністю Адамек. Основу малюнків всіх бон складали герб Росії, двоголовий орел, і герб Одеси з якорем, що підкреслювало значення Одеси як торгового порту.

До кінця 1918 сума випущених «розмінних квитків міста Одеси» перевищила 220 мільйонів рублів.

На початку 1919 емісія одеських грошей була припинена у зв'язку із значним підвищенням цін. Максимальна за номіналом «одеська» купюра - 50 карбованців.

Наприкінці квітня 1918 року Крим був зайнятий німецькими військами (Сімферополь був захоплений 22 квітня) і з їх дозволу до влади прийшов Кримський Крайовий уряд генерала М.А. Сулькевича. Вже на початку вересня 1918 року почалася підготовка випуску грошових знаків Кримського Крайового уряду. Після листопадової революції в Німеччині та виведення німецьких військ з Криму 15 листопада 1918 влада перейшла до нового Кримського крайового уряду на чолі з Самуїлом Кримом, опорою якого були Добровольча армія і війська Антанти, що висадилися в Криму. Новий уряд підтримав ідею про випуск грошових знаків номіналом в 1, 3, 5, 10 і 25 рублів, але реально в обіг були введені 26 лютого 1919 тільки 5, 10 і 25 рублів датовані 1918 роком.

Єлисаветград з другої половини ХVІІІ століття (особливо в ХІХ) до першого десятиліття ХХ століття був великим торговим містом у Центральній Україні. Звідси вивозилися продукти сільського господарства, як у внутрішні райони імперії, так і за кордон - через порти Одеси та Миколаєва.

Розруха, викликана Першою світовою війною, а макож подіями після Жовтневого перевороту, народили ряд труднощів для економіки міста (виникла проблема в грошових знаках). Це слугувало тому, що на початку 1918 року було вирішено випускати міські "розмінні білети".

Дозвіл на випуск паперів міської облігаційної позики надійшло з Києва до Єлисаветградського відділення Державного банку 24 квітня в 1918 року (період УНР). Сума позички складала 5 мільйонів рублів, термін - десять років. У дозволі було особливо обумовлено, що після розміщення позики місто має в першу чергу погасити всі свої борги і зобов'язання приватним особам.

Перші купюри під назвою "розмінний білет міста Єлисаветград» були виготовлені у 1918 році номіналом 10 рублів.

У лютому 1918 року в країну увійшли австро-німецькі війська, 21 березня того ж року вони зайняли Єлисаветград. Таким чином в обігу з'явилися німецькі марки та австрійські крони. Але, незважаючи на це, виготовлення міських розмінних квитків тривало.

27 березня в 1918 році було оголошено про початок друкування квитків вартістю три карбованці. А вже наступного дня з'явилися рублі Єлисаветградського відділення Держбанку.