Майдани в історії України і їхнє призначення

Павлоградський культурологічний клуб «Українська цивілізація», з часу свого створення, одним з напрямків своєї роботи визначив вивчення, популяризацію і збереження Мавринського Майдану, що знаходиться в с. Межиріч Дніпропетровської обл. Велику роботу по вивченню Майдану провела мешканка с. Межиріч Охотник Лариса Михайлівна, за що їй ми дуже вдячні. Так що ж таке Мавринський Майдан і майдани взагалі, яких тільки на Січеславщині налічується більше сотні?

Майдан – це археологічна споруда, яка використовувалася як обсерваторія, також це було святилище, на якому проводилися ритуальні обряди, збори старійшин і віча.
Але, виявляється, майдани мали в давнину ще й інші функції. Про це писав в своїй історичній праці «Аттила. Русь IV и V века.»призабутий російський історик середини XIX ст. Олександр Вельтман: «У слов’ян прикордонні міста називалися марками, де відбувалася жвава торгівля з сусідніми державами.
Марка або латиною Марго походить від божества межі – Маро.
Марка, Марго (marque, marche, marge) – означає кордон, межа, поле, площа, майдан, торгове місце, на якому ще проводилися переговори.»
Таким чином Майдан – археологічна споруда, яка використовувалася як ритуальне місце, обсерваторія, позначала межі території племен і держав, була торговим місцем на великі свята (Великдень, Юріїв день, Зелені свята, Купала і т. д.).
На підтвердження того, що майдани були місцем переговорів, наведемо ще один уривок з праці Вельтмана «Аттила»: «Ще при Рао (дядько Аттили) на цьому торгу (Марга) виникали чвари між фраками (граками,греками) і русами (скитами), а через перебіжчиків, яких не повертали за договором, розпочалася війна. Рао із своїм військом ввірвався у Фракію (Грецію) і погрожував Константинополю. Верховна рада Візантії, за наказом імператора Феодосія, призначила, для залагодження конфлікту, послом знатного консульського воєводу Плінфа, який був за походженням скитом. Але Рао несподівано помирає. Аттила наслідує престол і відразу ж із своїм братом Владо прибуває в Візантію в Маргу (недалеко від сучасної Констанци. Румунія), щоб продовжити війну. В Марзі його зустріли посли: Плінф і Діонісій, родом фрак (грек), для урочистого привітання і заключення нових договорів. Аттила погодився на мир і умови договору.

Голова культурологічного клубу «Українська цивілізація» Заремба Микола.