До ІДЕОЛОГІЇ ватажків ПОВСТАНСЬКОГО РУХУ (цитати)

Приятель Великого Кобзаря Яків Гордон свідчив, що Тарас Григорович Шевченко “завжди пам’ятав, що він є внуком гайдамаки, а кров його – то кров коліїв-гезів”. 


Юрій ГОРЛІС-ГОРСЬКИЙ
“Коли дві нації борються, білі рукавички мусять бути скинені”. 
“Від того, скільки цеглинок ворожого муру проб’ємо лезами і кулями, залежить висновок боротьби”.

Юрко ТЮТЮННИК
“Для боротьби проти артилерії необхідна артилерія. Для боротьби проти воюючого націоналізму одних необхідний воюючий націоналізм інших”.


Матвій ГРИГОР’ЄВ
“Народе український! Бери владу в свої руки...”


Марко ШЛЯХОВИЙ
“Ми вступаємо на шлях свого державного життя”.


Яків МАМАЙ
“Треба захищати свій рідний край, а не Кацапщину”.


Іван ГАЙОВИЙ-ГРИСЮК
“Отака совєтська власть, а нам говорили, що це власть трудящих…”


Пилип ХМАРА
“Я ставлю пряме питання: чи приносив коли-небудь окупант, чужинець добро поневоленому народу? Ніколи! Він приходить для визиску, для насильства і грабунку!”


Андрій ГУЛИЙ-ГУЛЕНКО
“До якого часу ми будем терпіти знущання чужинців?!
Годі! Терпець увірвався...” 


Овсій ГОНЧАР-БУРЛАКА
“З більшовиками інакше, як з варварами, які руйнують навіть такі народні установи, як “Просвіта”, не можна поводитись. А з варварами інакше й не можна поводитись, як тілько биться зі зброєю в руках”.


Яків ШЕПЕЛЬ
“Протягом всього мого повстанського шляху я зустрічав цілковите співчуття і допомогу селян”.


Іван ЛЮТИЙ-ЛЮТЕНКО
“Патріотизм і національна свідомість марокканців одвертіші й очевидніші… У нас, натомість, про національну свідомість треба розпитувати у людей, бо голим оком її не вловиш. Та й патріотизм наш законспірований... Назовні він пробивається не часто, не завжди вчасно й неналежно обдумано; частіше спалахує для того, щоб блиснути і погаснути, не спаливши своїм спалахом зла і не принісши добра Україні”.


Яків ВОДЯНИЙ
“Для чого Україні українізація?.. Хіба потрібна Росії – русифікація, або у Польщі – полонізація?.. Значить, по урядах УРСР управляють чужинці, а не українці, і для того вони “українізуються”.


Кость ПЕСТУШКО (отаман Степовий-Блакитний)
“Вмирати зовсім не страшно, коли знаєш за що. Вмерти за нашу священну національну ідею збираюсь тільки один раз. Такої смерті й шукаю вже три роки, і я її колись знайду”.


Мефодій ГОЛИК-ЗАЛІЗНЯК
“Честь і слава тому, хто зброєю боронить право Українця! Сором недбалим усім!”


Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ 
“В повстанчих відділах український елемент був, безсумнівно, ідейний… В постійній боротьбі ми стали людьми не з цього світу. Ми стояли понад людські пристрасті. На землі нічого не було такого, щоби нас до неї притягало: ні батьки, ні родина, ні багатство не могло нам заступити неба, куди душі наші рвались, бо там була ідея. Смерті ми не боялися, бо завсіди вона стояла перед нами… Люди з таким наставленням є святі й страшні. Вони можуть бути пророками, войовниками, апостолами... Такі люди можуть проповідувати правди, не знані мільйонам смертників, бо їх чола й серця торкається Перст Божий, внаслідок чого в їхніх душах жевріє іскра безсмертя”. 


Василь ЧУЧУПАК
“Ми – вільні гайдамаки... Є у нас вільна ненька Україна і ми, її рідні сини, повинні битися зо всіма, хто простягне до неї руку’’.


Ананій ВОЛИНЕЦЬ
“Ми йдемо на тяжку боротьбу за визволення України. Можливо, що не всі ми повернемося до рідних осель. Пам’ятайте, що б нас не зустрінуло, я вас не покину. Шлях наш тернисто-кривавий: хто почуває себе слабодухим, не має віри в нашу перемогу, не має віри у свої сили витерпіти все до кінця, той хай зараз виходить із куреня і повертається геть до плуга і волів”.


Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ
“Нас може і не стати, але залишимо по собі пам’ять, легенду для нових борців”.


Іван ДУБИНЕЦЬ (Медвинська республіка)
“Прийде час і український народ у своїх святцях героїв і жертв, що полягли за волю України, буде згадувати й імена медвинців”. 


Симон ПЕТЛЮРА
«Шлях звільнення кожної нації густо кропиться кров’ю… Кров, пролита для цієї величної мети, не засихає».


Іван ЛЮТИЙ-ЛЮТЕНКО
“Як старий холодноярський повстанський отаман, я ніколи не змінював і не зміню своїх позицій... Не втрачаю віри у пророцтво Тараса Шевченка, що ”повіє огонь новий з Холодного Яру…”


Ілько СТРУК
“Не був, не буду й на думці не маю бути на боці ворогів своєї Батьківщини. Знищу всіх, хто хоч у душі на їх боці”.


Про Павла КОНОПЛЯНКУ 
“Коноплянка, безумовно, українець, але вихований на російській культурі. Я не звертав уваги на те, що він був у армії Денікіна та що в його родині можна було почути російську мову. Мені важні були його щира ненависть до комунізму та посвята”. 
Яків ГАЛЬЧЕВСЬКИЙ


Гаврило ЧОРНИЙ-КУРЕДА
“За перший рік революції мені пощастило прочитати багато українських книг. З них я взнав, що я українець... Взнав, хто наші вороги, хто нищив українську літературу, хто змусив Україну називатися Малоросією, а нас – малоросами. У мене як українця запалало серце вогнем: я вирішив стати на допомогу своїй національності й своєму народу”.


Федір УВАРОВ
“Нам не треба тих людей, які прагнуть влади задля своєї вигоди”.


Про Василя КВАШУ
“Одного разу я запитав місцевого жителя (тимошівського), чому нинішня влада (це було 1950 року) розглядає отамана Квашу лише як бандита? Невже у Кваші не було нічого позитивного, запитав я, маскуючи під наївність бажання дізнатися про Квашу більше, ніж це було дозволено. То той, вельми розумний чоловік, який знав Василя Квашу особисто, сказав мені: “Бандит та й усе. Начитався Шевченка і став бандитом”. Григорій ГРЕБЕНЮК.


Іван ПОЛТАВЕЦЬ-ОСТРЯНИЦЯ
“Козак все мусить бути на варті і в кожну хвилину і на всякому місці люто боротись за незалежність Батьківщини”. 
“Тільки незалежна національна держава дасть Українському Народові можливість існувати і розцвітати. Тільки лицарським духом сильна, глибокою вірою… і любов’ю до Батьківщини напоєна військова сила збудує незалежну державу та оборонить її від ворогів. Тільки віками вироблені і жертвою крові предків наших освячені лицарські традиції дадуть… силу непереможну нашій Армії”.


Ілько СТРУК
“Мій висновок: я партизан і повстанець своєї неньки України й оборонець її від грабіжників, жидів і кацапів… Не був, не буду й на думці не маю бути на боці ворогів своєї Батьківщини. Знищу всіх, хто хоч у душі на їх боці”.


Андрій ГУЛИЙ-ГУЛЕНКО
“До якого часу ми будем терпіти таке знущання чужинців?!
Годі!
Терпець увірвався... Бери рушницю, вила, лопату і гони з рідної землі дармоїдів... Геть чужинців з України!
Хай живе Українська Селянська Республіка!”


Юрко ТЮТЮННИК
“У стихійній ненависті до Росії була найбільша сила нашої революції”.
“У найпідліший спосіб Росія крала в нас почуття любові до Батьківщини. Крала, бо ворог усе може відняти, пограбувати, примусити “жертвувати”, але любов може тільки вкрасти. Революція зірвала тогу шляхетності з Росії і замість ідеалу наші очі побачили потвору…”


Іван САВЧЕНКО-НАГІРНИЙ
“… я мав щире і правдиве серце, щиро поважав свій рідний край і нарід й з одвертою душою пішов боронити його… Коли згадаю, як я вірив на людей і ніс за них своє молоде життя і нарешті одержав таку дяку, що хочеться проклясти той час і хвилину, в яку я клявся бути оборонцем. Правда, я і вмру оборонцем, але оборонцем не свори зрадників, а оборонцем тої святої ідеї, за яку я голову ніс і кладу її в могилу… “
“Історія колись скаже, хто я був і де дівся…”


Кость ПЕСТУШКО (отаман Степовий-Блакитний)
“Як буде Україна вільною, передайте привіт!”



З нотатника Романа КОВАЛЯ

http://unknownwar.info/-_810/