Відомий своїми походами проти
турків і татар, Вишневецький прославився серед простого народу та прихильної
шляхти і магнатів. Однак допомоги йому майже ніхто не надавав через політичні
особливості тогочасної ситуації в Східній Європі, і він мусив спиратися лише на
сили козаків.
Народився у 1517 році, походив з відомої
князівської династії Збаразьких-Вишневецьких. Отримав від Сигізмунда-Августа
староство Канівське і Черкаське, його обов’язками була оборона цих територій
від татар. У війську Бернарда Претвича у 1548-1549 роках Вишневецький проводить
ряд походів, і здобуває великий авторитет як талановитий воєначальник.
Вишневецький сподівається на поєднання зусиль
Великого князівства Литовського та Московського царства у боротьбі з Кримом та
Туреччиною. Однак Сигізмунд, шляхта і магнати інертно реагують на його
ініціативи, і він самостійно фінансує фортецю на Дніпрі на о. Мала Хортиця у
1553 році. А влітку того ж року вирушає на службу до турецького султана
Сулеймана І.
Цей вчинок варто розцінювати як спроба
демонстрації незалежності королю та намагання домовитися про стримування татар
від нападів на територію Південної Русі.
У 1556 році Вишневецький вже домовляється з
Московським царем Іваном ІV про допомогу та фінансування.
Тоді ж відбувається їх спільний похід проти
Криму. Польща і Литва, стривожені цими успіхами політики Вишневецького,
починають власну ініціативу стосовно спільних дій з Москвою проти татар, однак
ці переговори закінчуються безрезультатно. Того ж року татари беруть фортецю на
Дніпрі в облогу, однак безрезультатно.
В наступному, 1557 році, все ж їм
вдається добитися перемоги, хоча Вишневецький і частина залоги рятуються
втечею. У 1558 році планується новий похід на Крим козаків та Москви, та він
закінчується безрезультатно, і Вишневецький повертається до України. Це було
пов’язано із його литовським підданством, а в той момент розпочалася Лівонська війна
з Москвою.
Після багатьох невдалих спроб
протистояння з татарами Вишневецький захворів. У 1563 році його запросили на
князівство до Молдавії місцеві бояри, які знаходилися під протекторатом
Туреччини, і там по-зрадницьки захопили в полон та відправили до Стамбула, де
пізніше стратили.
Коментарі
Дописати коментар