Після падіння Мазепи та смерті
Івана Скоропадського гетьманом Лівобережної України став Павло Полуботок. Він
походив з давнього козацького роду Полуботків, мав значний авторитет, і
відзначався гострим розумом та національно-патріотичними мотивами діяльності.
Народився 1660 року, юність пройшла під
враженнями від «Руїни». Був близьким до клану Самойловича, і під час його
гетьманування значно зміцнив свої позиції на Лівобережжі, і через вступив у
конфронтацію із дорошенківцями. Традиційно влада Полуботків концентрувалася
навколо Чернігова та Чернігівського полку. Павло закінчив Києво-Могилянську
академію, мав досвід управлінської роботи. Однак невідомо чи пройшов школу
Запорозької Січі. Після державного перевороту і приходу до влади Мазепи
потрапляє до числа противників гетьмана, однак вже у 1703 році отримує від
нього землеволодіння, а в 1705 році стає Чернігівським полковником. Справжній
характер та патріотизм Полуботка стають відомими ще задовго до його приходу на
гетьманство. Однак під час Полтавської битви він не підтримав Мазепу, і це
стало великою помилкою Павла Полуботка та справжньою трагедією України. В ході
того, як у 1708 році відбувалися вибори альтернативного гетьмана, Петро І
призначив на посаду Скоропадського, а Полуботка все одно остерігався.
У 1722 році після смерті Скоропадського
козацька рада обирає Полуботка гетьманом без огляду на дозволи з Петербурга, а
цар Петро І не визнає цих виборів та призначає Полуботка виконуючим обов’язки –
наказним гетьманом. Починаючи з 1722 року, Павло Полуботок проводить фінансові
та судові реформи, які спрямовує на протидію російському окупаційному режимові
та в напрямку соціальних гарантій. Показовими є заборони чиновникам примушувати
козаків до виконання робіт у вигляді повинності. Судові процеси обов’язково
повинні були гарантуватися апеляціями. Протидія Малоросійській колегії створює
підстави в Петра І для його арешту. Полуботок відкрито протистоїть Росії, а
після того, як Військо запорозьке аналогічно звертається до царя з проханням
відновити Переяславські статті Хмельницького. Арешт старшини та Полуботка
закінчився смертю останнього у 1724 році, похований в Петербурзі. Авторитет
гетьмана навіть після смерті був надзвичайно великим, однак після смерті
Полуботка головним політичним центром українського народу замість Гетьманщини
знову стала Запорізька Січ.
Коментарі
Дописати коментар