Козаки і батьки

Шанування батьків, хрещеного і хресної було не просто звичаєм, а внутрішньою потребою турботою про них сина і дочки. Обов’язок сина і дочки  перед батьками вважався виконаним після того, коли будуть справлені поминки сорокового дня, після відходу їх в інший світ.

 Хрещена мати допомагала батькам готувати до майбутнього заміжнього життя дівчинку-козачку, привчала її до домашнього господарства, рукоділля, ощадливості, праці.

На хрещеного батька головним обов’язком покладалася підготовка молодого козака до служби, причому говорячи про роль батька і роль хресного у вихованні, можна сказати, що за військову підготовку козака відповідальність з хрещеного батька була більшою, ніж з рідного батька.

Авторитет батька з матір’ю був не просто незаперечний, а настільки поважався, що без благословення батьків не починали ніяку роботу, не приймали рішення по найбільш важливих справах. Характерно, що цей звичай збережений в козачих патріархальних сім’ях до сьогоднішнього дня. Артист-співак зі світовим ім’ям Шахматов розповідає, що у його 90-річного батька 8 синів, які починають свій робочий день з отримання батьківського благословення.

Неповага до батька з матір’ю вважалися за великий гріх. Без згоди батьків і рідні, як правило, не вирішувалися питання створення сім’ї; батьки брали безпосередню участь у її створенні. Розлучення в козаків у минулому було рідкісним явищем.

 У зверненні до батьками і взагалі до старших козаки дотримувалися стриманості, ввічливості і поваги. Зверталися до батька, матері тільки на «Ви» – «Ви, мамо», «Ви, тату».

 Старшинство було життєвим укладом козачої сім’ї та відповідною необхідністю повсякденного побуту, що скріплювало сімейні і родинні узи і допомагало у формуванні характеру, якого вимагали умови козацького життя.

http://kozak.org.ua/kozaky-i-batky.html#more-259