Курінний отаман куреня Печерської сотні Опанаса Предримирського, середина XVII ст.

Реконструкція Олександра Харченка, м. Київ

Реконструкція представляє реєстрового козака (курінного отамана), який походить з козацького роду. Одяг, зброя та спорядження характерне для реєстрового козака середини XVII ст.

Курінний одягнутий у сорочку з домотканого полотна та сукняні темно-сині шаровари. Поверх сорочки – жупан із синього сукна з підкладкою із лляного домотканого полотна, закавраші та лиштви – з лляної тканини пісочного кольору. Жупан має литі ґудзики, петлі виготовлено із синього плетеного бавовняного шнура. Цим же шнуром оторочено краї жупана.

На голові шапка-шлик з сукна темно-синього кольору та вовчого хутра. На ногах шкіряні чоботи.

Спорядження включає шкіряний пас (поверх тканого кушака) із залізною одношпеньковою пряжкою, шкіряний гаманець, ніж в шкіряних піхвах.

Курінний отаман озброєний шаблею польсько-угорського типу, бандолетом з ударно-крем’яним замком.

1. Шапка-шлик

2. Жупан

3. Чоботи

4. Шаровари

5. Кушак

6. Шкіряний пояс

7. Шабля

8. Гаманець

9. Ніж

10. Бандолет

Реєстрові козаки середини XVII ст.

Датою народження реєстрового козацького війська можна вважати 2 червня 1572 року, коли коронним гетьманом Юрієм Язловецьким згідно універсалу Сігізмунда ІІ Августа було найнято з низових козаків на службу 300 осіб.

В різні періоди це військо виконувало різноманітні функції – від організованих військових походів в сусідні країни  до вирішення приватних чи державних політичних планів збройним шляхом.

На сьогоднішній день наявна невелика кількість достовірної документальної інформації дозволяє робити припущення про відсутність на середину XVII століття в Україні серед реєстрових козаків (1649 рік згідно зі Зборівським договором – 16 полків) загальноприйнятих, документально регламентованих та однакових видів військового одягу, озброєння і спорядження. Тому ми подаємо декілька варіантів реконструкції, звертаючи Вашу увагу в першу чергу на певні спільні деталі та закономірності, що зустрічаються в зовнішньому вигляді козаків тих часів, підкреслюючи, що всі наведені варіанти є версіями реконструкції реєстровців та інших учасників Визвольної Війни під керівництвом гетьмана Богдана Хмельницького.

Для реконструкції одягу козаків реєстровців першорядну роль відігравали зображувальні джерела. Різноманітні  гравюри та історичні полотна XVI–XVII ст., на яких зображено представників козацького війська, печатки козацьких  канцелярій, а також світські і ктиторські портрети української старшини та шляхти. Найбільш цінними при відтворенні предметів одягу є замальовки козаків, що були здійснені голландцем Абрагамом ван Вестерфельдом – придворним художником литовського гетьмана Януша Радзівіла, зображення козацького старшини на гобелені «Полонення та смерть козацького полковника М. Кричевського після бою під Лоєвом в Білорусі у 1649 р. » Дуже серйозне джерельне значення становлять також гравюри голландського майстра-гравера В. Гондіуса,  що присутні на картах України замальованих інженером Гійомом де Бопланом.

Завдяки розкопкам, що були проведені І.К. Свєшніковим на місці Берестецької битви, реконструктори доби Хмельниччини мають багату джерельну базу по деталях одягу, особистих та побутових речах, а також по військовому спорядженню і зброї. В музеях Рівного, Пляшевої, Запоріжжя, Черкас зібрані чудові експозиції, що стосуються періоду Козаччини.

Реконструкції виконані учасниками військо історичного клубу «Курінь Печерської сотні Опанаса Предримирського Київського реєстрового полку 1648–1657 рр.»:

http://www.ucrainarma.org/fotorekonstrukcija/kurinnyj-pecherskoji-sotni-predrymyrskoho-seredyna-17-st.html