Перейти до основного вмісту

ЛІТОПИСИ

Шукати в цьому блозі

«Війна — український рахунок» серія 7

лютого 23, 2012

Отримати посилання
Facebook
Twitter
Pinterest
Електронна пошта
Інші додатки

Отримати посилання
Facebook
Twitter
Pinterest
Електронна пошта
Інші додатки

Коментарі

Дописати коментар

Популярні публікації

Захоплення українських земель іноземними державами (XIV—XV ст.)

У XIV—XV ст. Україна стала об'єктом уваги іноземних держав — Литви, Польщі та Угорщини, які прагнули територіального розширення за рахунок українських земель.

Кривава драма села Марчихина Буда

Роман Коваль Багряні жнива Української революції 100 історій і біографій учасників Визвольних змагань Кривава драма села Марчихина Буда Згідно з договором між Гетьманом України Павлом Скоропадським та більшовицькою Росією частина української землі перейшла до т. зв. нейтральної зони. Населення цієї смуги стало бездержавним. Селяни зверталися до керівництва недалеких українських повітових центрів із проханням дати зброю, аби захистити себе від неминучого нападу росіян. Та їм відмовили, мовляв, щоб не порушувати міждержавного договору. Тим часом в українських селах нейтральної смуги з’явилися московські агітатори. Вони намагалися “расслоіть насєлєніє” – на “багатих і бідних” та нацькувати їх одне на одного. Агітатори не мали жодного успіху, бо населення добре пам’ятало грабунки, які вчинили червоні при відході весною 1918 року. Агітаторів почали виганяти з сіл. У відповідь на це прийшли невеликі карні відділи червоних. Та, отримавши відсіч, повернули назад. У с

ІСТОРІЇ ГЕРОДОТА – ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

З великою впевненістю тепер можемо стверджувати, що “Історії” Геродота від першої сторінки до останньої – це історія переважно українського народу й українських земель. Навіть в останньому реченні останньої 9-ї книги йдеться зовсім не про гористу і бідну на той час Грецію. Зазнавши поразки від еллінів (олів/коланів), перси змушені були покинути наші землі. Вони „погодилися зі словами Кіра і воліли ліпше мешкати в бідній на плоди країні і панувати над іншими, ніж сіяти на рівнинах і бути невільниками інших народів”

Вбивство Степана Бандери 15.10.1959

У четвер 15-го жовтня 1959 року в Мюнхені від руки вбивці, аґента КҐБ Богдана Сташинського траґічно згинув провідник Організації Українських Націоналістів (ОУН) Степан Андрійович Бандера. Степан Бандера впав на сходах у коридорі на першому поверсі будинку, в якому жив на вулиці Кройтмайра ч. 7 й помер у годині 13.10, маючи 50 років.

ДРАМА ДЕРЖАВНИКА: СТЕПАН БАНДЕРА І ПРОТИБОРСТВО СПЕЦСЛУЖБ

Серед найменш досліджених сторінок життя й діяльності Степана Бандери – його роль у кон’юнктурному співробітництві самостійницького руху зі спецслужбами нацистської Німеччини та держав НАТО у післявоєнний період.

Перемога УПА над Вермахтом на горі Лопата 8 липня 1944 року

8 липня 1944 року на горі Лопата у Станіславській області відбувся масштабний бій Української Повстанчої Армії з німецькими військами Вермахту. Цей бій - один з найбільших боїв УПА з німцями, у якому проти українських повстанців німці використали загалом сили трьох дивізій та полку мадяр. Того дня, 69 років тому, повстанці зайняли вигідні позиції на вершині гори і цілий день витримували атаки німців, які через зарозумілість та гордість свого командування, сподівалися легкої перемоги, але після перших невдач морально зламалися. Навіть прибуття мадяр після обіду не врятувало становища. Бій на горі Лопата демонструє досконалість партизанської тактики Повстанчої Армії, завдяки якій відділи УПА при мінімальних власних втратах завдавали ворогові нищівних поразок. Бої у цьому терені (Скільщина й Долинщина) тривали 10 днів (від 6 по 16 липня) і всі закінчилися перемогою повстанських відділів. Події розгорталися наступним чином. 1 липня курінь "Скажені" на

Просвітницька діяльність Українських Січових Стрільців на Наддніпрянщині

Унікальність військового формування Українських Січових Стрільців полягає не тільки в національному змісті легіону, а й у їхній, одночасно з військовою, просвітницькій та пропагандистській роботі. Поставивши основною метою виборення Української держави, стрілецтво, крім участі у бойових діях, старалося організувати своє внутрішнє життя таким чином, щоб виконувати завдання національного характеру.Булостворено легальні й нелегальні структури, які дозволяли стрілецтву підвищувати свій ідейно-політичний рівень, активно займатися самоосвітою, налагоджувати тісні зв'язки з українським населенням, проводити серед українства національно-просвітницькі акції, дбати про створення та залишення для нащадків пам'яток, що відображали би боротьбу УСС за волю України. Серед цих структур важливе місце займали "Кіш", "Вишкіл", "Збірні Станиці", "Пресова Квартира", бібліотека, освітні та культурно-мистецькі гуртки. Їх діяльність істотно визнача

САНСКРИТ - ПРАУКРАЇНСЬКА МОВА

Жодна планетарна мова не оповита таким серпанком загадковості й пошанівку, як санскрит. Його називають прамовою людства, священною мовою, мовою богів. Лише з 1762р, коли англійці загарбали Індію, до вчених світу почали надходити відомості про санскрит як мову священних книг, а отже, як найбільш давню мову планети.

УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛІЗМ

«Націоналізм» в українській інтелектуальній традиції Історична генеза Проблеми типології «Інтегральний націоналізм» Проблема взаємодії і взаємовпливів У цьому нарисі автор не ставив перед собою мету дати вичерпний аналіз українського націоналізму як суспільно-історичного явища. Ця проблема потребує окремого, можливо й не одного, дослідження. Ми звернемо увагу лише на певні її аспекти, які, на наш погляд, мають важливе значення для формування відносно нової аналітичної структури, в основі якої — вже відомі нам теорії нації і націоналізму. /303/ «Націоналізм» в українській інтелектуальній традиції Термін «націоналізм» з’являється в українській публіцистиці приблизно у 80 — 90-ті роки XIX ст. Важко сказати, з якої мови він був запозичений: німецької чи французької. Тоді це слово ще не мало специфічного ідеологічного забарвлення й ототожнювалося з певними почуттями, культурною ідентичністю або ж діяльністю, спрямованою на захист культурних та (іноді) політичних п

Повстанці Катеринославщини в боротьбі за Україну

Роман Коваль Багряні жнива Української революції 100 історій і біографій учасників Визвольних змагань Повстанці Катеринославщини в боротьбі за Україну 1919-й був роком, коли український народ здобув дві грандіозні перемоги – влітку над червоними, а наприкінці року – над білими російськими окупантами. “...Коли в Україні на початку 1919 року запанували московські окупанти большовики-комуністи, т. зв. “Робоче-крестьянское правительство” на чолі з “товарищем” Раковським, – писала газета вільних козаків Катеринославщини “Повстанець”, – коли московські большовики-комуністи почали провадити політику московських імперіалістів, дивились на Україну як на колонію Російської Совітської Федеративної Республіки, коли весь скарб, все народне добро почали перевозити в Московщину, трудовий люд України повстав зі зброєю в руках проти красних імперіалістів, гнобителів як національного, так і економично-соціяльного життя Українського селянства та робітництва... Повставало одне се

На платформі Blogger

Зображення для теми від користувача imagedepotpro