Петро Сагайдачний був родом із
Галичини, народився в родині священика. Змалку навчався військової справи, був
високоосвіченою, інтелігентною, глибоко релігійною людиною. Особливо добре вмів
стріляти з лука. На Запорозькій Січі мав величезний авторитет. Його
організаторські здібності добре проявилися в першу чергу у вишколі запорожців
та створенні регулярних частин війська. Залізна дисципліна, яку всіляко
підтримував Петро Сагайдачний, зробили свою справу досить швидко. Військо стало
якісно найкращим в Європі. Надзвичайну сміливість козаки тепер стали поєднувати
із тактичними та стратегічними факторами військового мистецтва. Османська
імперія страждала від походів Сагайдачного, особливо нападів з моря. В 1606
році відбулося взяття Варни з моря, і Запорозьке Військо проголосило Петра
Сагайдачного гетьманом України. У 1616 році відбувся історичний похід на Кафу,
турецьку твердиню в Криму з найбільшим в імперії ринком рабів. Річ Посполита
рахувалася з козаками вперше за довгу історію існування Січі. Сагайдачний прихильно
ставився до ідеї посилення України, однак поки-що у складі Польщі. Адже початок
ХVІ століття позначився продовженням агресивної зовнішньої політики поляками та
турками. Невдовзі після поразки поляків в битві під Москвою у 1612 році з
претензіями на царювання король Владислав оголосив новий похід на схід.
Сагайдачний відгукнувся, оскільки, ймовірніше всього, він розумів, що
протистояння з турками на півдні буде набагато простішим у випадку об’єднання
Москви і Варшави, а в той час це можливо було зробити лише військовими
методами. Крім того, довгий період «смути» в Московському царстві підштовхував
до цього і самих поляків. У 1618 році Петро Сагайдачний підійшов до Москви,
здобувши попередньо ряд міст, і розпочав разом з поляками фінальний штурм, однак
невдовзі відмовився руйнувати столицю православного народу. Отримавши політичні
дивіденди, він сподівався на виконання Польщею обіцянок про вольності. Однак та
не дотримала слова, і Сагайдачний відмовився допомагати Варшаві. В битві під
Цецорою на території Молдавії проти турків у 1620 році шляхта була розгромлена,
а в наступному 1621 році 200 тисяч турецько-татарського війська підійшли до
Хотина. Без запорожців Річ Посполита виглядала приреченою. Король благав
допомоги, і український гетьман відвернув загрозу, таким чином врятувавши всю
Європу від поневолення. Турецька сила могла надовго захопити Річ Посполиту, а
потім і сусідні країни. А в першу чергу могла постраждати Україна. Важке
протистояння давалося взнаки і полякам, і козакам. Петро Сагайдачний проявив
себе в цій війні як неперевершений військовий стратег і тактик. На жаль, в
одній із битв його було поранено отруєною стрілою. Помер гетьман наступного
року навесні.
Коментарі
Дописати коментар