(Глави з книги підпільного видання ОУН 1950 р.)
ЧОМУ МИ, БАНДЕРІВЦІ, НАЗИВАЄМО СЕБЕ НАЦІОНАЛІСТАМИ?
Ми,
бандерівці, називаємо себе націоналістами тому, що центральне місце в нашій
ідеології займає вчення про націю. Згідно з цим вченням ми, націоналісти, в
протилежність марксистам і большевикам, уважаємо іменно, що:
а) народ,
нація є найвищий і найміцніший тип людської спільноти - вищий і міцніший, ніж
суспільна кляса;
б) в
міжнародному розрізі суб'єктом історії є народи, нації, а не суспільні кляси;
в) народи,
нації не є явище історично перехідне, властиве тільки епосі капіталізму, але
явище, властиве всім суспільно-економічним формаціям; в період капіталізму
внаслідок величезного розвитку цивілізаційних і культурних умов життя, нації як
людські спільноти тільки незвичайно зміцніли;
г) найкращі
умови для всебічного розвитку народу забезпечує тільки національна держава;
д) найкращою
міжнародною системою, яка однаково відповідає інтересам окремих народів як і
інтересам міжнародного співробітництва та встановленню справжньої дружби між
народами, є система вільних національних держав усіх народів світу;
е)
передумовою покращання долі працюючих кляс поневоленого народу є
національно-політичне визволення усього народу;
є) в
протилежність українським большевикам, які своїм найвищим наказом мають волю
своїх кремлівських господарів, ми, українські націоналісти, за наш найвищий
наказ маємо добро і щастя українського народу.
Найвищим
найважливішим завданням українського народу в теперішній момент ми вважаємо
боротьбу проти московсько-большевицьких окупантів та їх українських агентів -
українських большевиків за національне і соціяльне визволення українського
народу, за побудову української, справді незалежної, національної держави.
ЗА ЩО МИ, УКРАЇНСЬКІ РЕВОЛЮЦІОНЕРИ І ПОВСТАНЦІ,
ВЕДЕМО БОРОТЬБУ, ЯКІ НАШІ ПОЛІТИЧНІ І СОЦІАЛЬНІ ЦІЛІ?
Ми,
українські революціонери і повстанці, ведемо боротьбу:
1. За
побудову на українських етнографічних землях української незалежної
національної держави із справедливим політичним і суспільно-економічним
устроєм. До своєї національної незалежности завжди прагнули і прагнуть усі
українські патріоти. Ми вважаємо, - і це підтверджується усім дотеперішнім
історичним досвідом українського народу, досвідом усіх інших поневолених
народів - що тільки незалежна українська держава забезпечить українському
народові найкращі умовини для його всебічного духового і матеріяльного
розвитку, що тільки незалежна українська держава може бути надійною гарантією
справді вільного, справді щасливого і заможнього життя українського народу.
Позбавлений своєї державної самостійности український народ завжди зазнавав
дотепер і зазнає сьогодні з боку своїх окупантів тільки національного
політичного і соціяльного гноблення, тільки економічної експлуатації. Зробити
кінець такій своїй незавидній долі український народ може тільки побудувавши
свого незалежну національну державу.
2. За перебудову
сьогоднішнього СССР на принципі незалежних національних держав усіх совєтських
народів. Така розв'язка є єдиною справді
справедливою, справді прогресивною розв'язкою національного питання в СССР.
Така розв'язка завдасть смертельного удару по великоросійському імперіялізмові
- найлютішому ворогові всіх сьогоднішніх совєтських народів і працюючих мас,
грізному ворогові народів усього світу. Ми, поневолені Москвою народи, мусимо
розуміти, що доки імперіялісти Москви - білої чи червоної, царської чи .
большевицької - пануватимуть над народами сьогоднішнього СССР, доти вони завжди
мріятимуть про панування над світом. Доки володарі Москви плекатимуть такі
мрії, доти вони завжди змагатимуть до побудови якомога сильніше
сцентралізованої держави, до встановлення якомога сильнішої влади - до
самодержавства, диктатури, доти вони завжди все народногосподарське життя
спрямовуватимуть на підготовку загарбницьких воєн, доти вони завжди
утримуватимуть міцний і широко розбудований апарат гноблення, велику міцну армію,
що в результаті завжди доводитиме також до скріплення суспільно-економічного
становища пануючої кляси, - з одного боку, та до щораз нового поневолення й
експлуатації працюючих мас, — з другого. Отже, перебудова СССР на принципі
національних держав усіх поневолених народів - це не тільки передумова
справжнього національного визволення совєтських народів, це не тільки
найважливіший найсуттєвіший крок у напрямі знищення великоросійського
імперіялізму взагалі, але це також найнеобхідніша передумова справжнього
соціяльного і політичного визволення працюючих мас сьогоднішнього СССР,
найнеобхідніша передумова встановлення справді справедливого, справді
прогресивного політичного і соціяльного ладу па Сході Европи і в
підбольшевицькій Азії.
3. За повне
переведення в життя ідеї вільних національних держав усіх народів світу, за
усунення з міжнароднього життя всякого імперіялізму. Ми, бандерівці, вважаємо
що система вільних національних держав, задовольняючи природні прагнення всіх
народів до незалежного державного життя та забезпечуючи найкращі умовини для
всебічного їхнього розвитку, створить також найкращі передумови для тісної
співпраці між народами. Основною перешкодою міжнародної співпраці сьогодні є
брак взаємного довір'я між народами, взаємні підозріння між окремими державами.
Це недовір'я можна усунути тільки шляхом повного здійснення ідеї вільних
національних держав усіх народів, тільки відмовившись у національній політиці
від усякого імперіялізму.
4. За
побудову в незалежній українській державі безклясового суспільства, за справжнє
знищення в Україні експлуатації людини людиною, за перемогу ідеї безклясового
суспільства серед усіх народів, а зокрема - на території сьогоднішнього СССР.
Основою цього суспільства в незалежній українській державі буде, як про не ми
вже говорили, з одного боку, суспільна власність на знаряддя і засоби
виробництва, і, з другого боку, - справжня демократія в галузі
внутріполітичного устрою. Суспільна власність на знаряддя і засоби виробництва
не допустить до творення експлуататорських кляс на економічній основі. В
протилежність до того, як це сьогодні обстоїть справа в СССР, справжня
демократія у галузі політичного устрою виключить можливість формування нових
паразитарних груп на базі політичних привілеїв.
5. За
справжню демократію, проти диктатури і тоталітаризму всіх мастей, за свободу
слова, друку, зборів, світогляду, за забезпечення за національними меншостями в
Україні всіх національних і громадських прав, проти всесилля поліції, за таку
владу в державі, яка найвищим своїм обов'язком уважатиме служіння інтересам
народу, а не своїм імпе-ріялістичним плянам.
«Не маючи
загарбницьких цілей, поневолених країн і пригноблених народів у своїй державі,
народна влада України не витрачатиме часу, енергії та коштів на творення апарату
гноблення й експлуатації. Українська народна влада всі економічні ресурси та
всю людську енергію спрямує на побудову нового державного порядку,
справедливого соціального ладу, на економічне будівництво країни та культурне
піднесення народу» (з Програми ОУН).
Детальна
програма нашої боротьби викладена в Програмі ОУН, прийнятій ІП-м Надзвичайним
підпільним З'їздом ОУН, що відбувся в днях 21-25 серпня 1943 р. Ця програма
також масово поширена окремою брошуркою під заголовком «За що бореться УПА».
З того, що
дотепер ми сказали про нашу ідеологію і політику, якнайвиразніше видно, що наш,
бандерівський, революційний рух ні з фашизмом, ні з гітлеризмом не має нічого
спільного. По своїй найглибшій суті наш рух - народний національно- і
соціяльно-визвольний рух. Нам чужий усякий шовінізм, ми ненавидимо і поборюємо
всякий імперіялізм, ми проти всякої диктатури і тоталітаризму, ми за знищення
всякої експлуатації людини людиною, за побудову справді безклясового
суспільства. Тільки з неспроможности знайти проти нас які-небудь справжні
аргументи большевицькі вороги народу зв'язують нас з фашизмом, закидають нам
«агентурність»
МИ, БАНДЕРІВЦІ, ЗА РЕВОЛЮЦІЮ В УСЬОМУ СССР,
ЗА ЄДИНИЙ ФРОНТ БОРОТЬБИ ВСІХ ПОНЕВОЛЕНИХ
НАРОДІВ І ПРАЦЮЮЧИХ МАС СОВЄТСЬКОГО СОЮЗУ
До реалізації
наших цілей ми змагаємо шляхом розгортання народньої національне- і
соціяльно-визвольної революції як в Україні, так і серед усіх інших народів
СССР. До боротьби разом з нами, до боротьби за повалення большевицького режиму
ми кличемо всі поневолені совєтські народи, працюючі маси всіх національностей
СССР.
Большевицьке
ярмо однаково тисне як український народ, так і всі інші совєтські народи.
Большевицькі гнобителі однакові вороги як українського, так і всіх інших
поневолених совєтських народів. Визволитися з-під большевицького ярма народи
Совєтського Союзу можуть лише шляхом революційної боротьби проти большевицьких
поневолювачів та експлуататорів шляхом боротьби, що її совєтські народи
вестимуть за перебудову СССР на принципі незалежних національних держав за
справжнє безклясове суспільство, за справжню демократію в галузі
внутриполітичного устрою окремих національних держав, за цілковите усунення з
відносин між собою усякого імперіялізму, за якнайтіснішу співпрацю між собою,
основану на справжній рівноправності і взаємній повазі до своїх інтересів. Чим
швидше народи Совєтського Союзу зрозуміють необхідність революційної боротьби
проти большевицьких гнобителів, чим швидше вони переконаються у правильності
наших ідей, тим коротшими будуть їхні страждання - страждання рабів у
боль-шевицькій тюрмі народів, тим меншими будуть їхні жертви, що їх вони
щоденно примушені складати в результаті терористичної большевицької політики,
тим швидше вони зможуть зажити справді вільним, справді щасливим життям.
Ми змагаємо
до того, щоб викути єдиний революційний протибольшевицький фронт народів
України, Білорусії, Прибалтики, Кавказу, Середньої Азії, Сибіру, народів країн
Південно-Східньої і Центральної Европи, в останній війні фактично окупованих
большевиками. Революційні, прогресивні елементи народів України, Білорусії,
Прибалтики, Кавказу та деяких народів Південно-Східньої Европи вже сьогодні
об'єдналися для спільної протибольшевицької боротьби на пропагованій нами
політичній плятформі в Антибольшевицький Бльок Народів (АБН). На еміграції вже
діють окремі керівні органи АБН. Услід за цим мусить прийти до розбудови
активного революційного протибольшевицького фронту і всередині СССР та в
новоокупованих ним країнах. Це буде величезний крок уперед на шляху повалення
большевицької тюрми народів на шляху до визволення всіх поневолених
большевиками народів.
До боротьби
проти кремлівських поневолювачів та експлуататорів ми кличемо також російський
народ. Російські народні маси зазнають з боку кремлівських заправил такого самого
політичного і соціяльного гноблення, як і неросійські народи. В 1917 р., разом
з усіма іншими народами Росії, російський народ піднявся на революційну
боротьбу проти царського самодержавства, проти поміщиків і капіталістів в ім'я
справжньої політичної свободи, в ім'я справжньої рівности і справедливости, в
ім'я справжнього знищення в Росії всякої політичної та соціяльної реакції. Того
всього російський народ не осягнув. Большевицькі узурпатори насильно вирвали з
рук російського народу владу і, прикриваючись революційними фразами, встановили
на території колишньої Росії нову різновидність самодержавства, побудували нову
експлуататорську соціяльну систему. Не мав політичної свободи російський народ
у царській самодержавній Росії, не має він її сьогодні і в большевицькому
диктаторському СССР. У царській Росії російські працюючі маси експлуатувались
поміщиками і капіталістами, а тепер вони експлуатуються большевицькими
вельможами. Своїх ідей політичної і соціяльної волі російський народ ще не
здійснив Ці ідеї чекають на організовану армію нових борців з-поміж російського
народу. До російських народних мас, гноблених й експлуатованих колись царизмом,
а тепер большевицькою клікою, до російських народних мас, які мають відвагу і
знаходять у собі силу підніматися на революційну боротьбу проти своїх
гнобителів, до російських народних мас, які відкидають і ненавидять усякий
імперіялізм, - ми, українські революціонери і повстанці, плекаємо тільки щирі
симпатії. Ми з найбільшою радістю повітаємо російський народ на фронті
революційної боротьби за повалення большевицької гнобительської й
експлуататорської системи.
ЯК МИ ДИВИМОСЯ НА НАСТУПНУ ВІЙНУ?
На війну
між СССР і його противниками ми розраховуємо як на допоміжний момент у нашій
боротьбі, як на ту сприятливу обставину, яка полегшить нам визволитися власними
силами. Ми завжди ставили і ставимо сьогодні на сили українського народу, на
сили всіх поневолених народів Совєтського Союзу.
ЯКІ БЕЗПОСЕРЕДНІ ЗАВДАННЯ НАШОЇ БОРОТЬБИ СЬОГОДНІ?
На
теперішньому етапі нашої боротьби наші безпосередні завдання такі:
1) включати
до активної, революційної протибольшевицької боротьби ще не включену дотепер
частину українського народу,
2) шляхом
революційної пропаганди освідомляти народні маси СССР усіх національностей у
тому, що таке большевизм на ділі, розкривати всю антинародність большевицької
системи, вказувати, в який спосіб народи Совєтського Союзу можуть визволитися
з-під большевицького ярма,
3)
стимулювати виникнення організованої активної протибольшевицької боротьби в
усьому СССР.
ЧОМУ МИ МУСИМО ВЕСТИ НАШУ БОРОТЬБУ МЕТОДОМ ЗБРОЙНОГО ПІДПІЛЛЯ?
У
терористичних умовах Совєтського Союзу ми не маємо змоги вести нашу визвольну
боротьбу в жодний інший спосіб, як тільки в формі збройного підпілля. Саме тому
ми сьогодні примушені сидіти в лісах, у підземних криївках. Для боротьби з МВД
і МГБ ми носимо зброю. Такі форми боротьби накинув нам ворог. Зрозуміло, що
такі форми політичної боротьби — незвичайно важкі. Оскільки, одначе, в умовах
Совєтського Союзу такі форми боротьби - єдино можливі форми протирежимної
політичної боротьби взагалі, ми й надалі будемо боротися так, як ми боролися
дотепер. Така тактика єдино правильна і для всіх інших поневолених большевиками
народів.
Передумовою
виникнення масової революційної протибольшевицької боротьби в СССР ми вважаємо
виховання революційної свідомости і протибольшевицької політичної активности
поневолених народів і працюючих мас Совєтського Союзу. До цього виховання ми
змагаємо як шляхом революційної пропаганди, так і шляхом безпосередньої
активної революційної боротьби авангарду революції — революційних організацій і
включування в цю боротьбу совєтських народних мас.
ЯКУ БЕЗПОСЕРЕДНЮ МЕТУ МАЮТЬ НАШІ ЗБРОЙНІ І САБОТАЖЕВІ ДІЇ?
Наші
збройні дії, акти саботажу своєю безпосередньою метою мають не дозволити
большевицьким загарбникам міцно закріпитися на окупованих ними українських
землях, не дозволити їм безкарно тероризувати і грабувати український народ,
природні багатства української землі, боронити перед терором МВД і МГБ український
патріотичний елемент, зривати спроби МВД і МГБ розбудувати агентуру, не
допустити до розбудови большевицьких, ворожих українському народові,
організацій (молодіжних, культурних), знищувати особливо активних большевицьких
вислужників, боронити перед наступом МВД і МГВ нашу підпільну організацію.
МИ, УКРАЇНСЬКІ РЕВОЛЮЦІОНЕРИ І ПОВСТАНЦІ,
НЕ БОРЕМОСЯ ПРОТИ СОВЄТСЬКИХ ПРАЦЮЮЧИХ МАС
У нашій
боротьбі ми, бандерівці, виступаємо тільки проти большевицьких імперіялістів,
тобто проти партійної верхівки та всіх тих елементів, незалежно від їхнього
соціяльного і національного походження, які цій верхівці вірно служать. Це
підла брехня, що ми стріляємо всіх совєтських людей без розбору. Проти
совєтських народних мас ми не боремося. Про це можуть посвідчити тисячі
совєтських людей - совєтських колгоспників, робітників та інтелігентів, з якими
ми зустрічалися, розмовляли, яким ми передавали нашу літературу. Про це можуть
посвідчити тисячі голодуючих, яким ми допомагали, чим тільки могли. Ми знищуємо
тільки керівних представників партії, МВД і МГБ та всі ті вислужницькі,
продажні елементи, які активно виступають проти нашого руху і вороже
відносяться до українського народу.
ЯК МИ, БАНДЕРІВЦІ, ДИВИМОСЯ НА ПЕРСПЕКТИВИ НАШОЇ БОРОТЬБИ?
Ми знаємо,
що нас у нашій боротьбі чекають величезні труднощі. Ми дуже добре здаємо собі
справу з того, що поки що наші сили — малі, а сили ворога великі. Краще, як
будь-хто інший, ми також свідомі того, як важко вести революційну боротьбу в
умовах большевицької, емведівської системи. Та ми віримо в справедливість нашої
справи і в народ. Ця віра завжди була основним джерелом нашої сили дотепер і
буде ним у майбутньому. Ми боремося за найрідніші інтереси як українського, так
і всіх інших народів Совєтського Союзу. Як увесь український, так і всі інші
совєтські народи не можуть тому не піти за нами. Сьогодні йде активно за нами
значна частина України. Сьогодні по нашому боці симпатії майже всього
поневоленого українського народу, значної частини, вірно поінформованої про
нас, працюючих мас усього Совєтського Союзу. Завтра активно включиться в нашу
боротьбу решта України. Завтра стануть на наш шлях усі народи Совєтського
Союзу. Як в умовах большевицької реакції всередині СССР і в новозагарбаних ним
країнах Південно-Східньої і Центральної Европи, та і на тлі нездорових відносин
Заходу ми, бандерівці, і з погляду цілей нашої боротьби, і з погляду її
моральних основ - репрезентуємо найглибші, вічно живі, здорові прагнення
народів і працюючих мас до політичного і соціяльного поступу, до прогресу. Сили
поступу, .сили прогресу завжди здобувають перемогу над силами реакції. Такий
закон суспільного розвитку. У нашій боротьбі з большевицькою реакпір перемога
буде за нами, бандерівцями. Уже сьогодні в УПА та революційному підпіллі, крім
українців, борються також представники інших національностей: росіяни, татари
білопуси грузини. У недалекому майбутньому - ми віримо в це - разом з нами, на
своїх національних територіях боротимуться тисячні загони революціонерів усіх
національностей СССР.
До
оптимізму щодо нашого майбутнього дає нам основу також та обставина, що
досьогодні, тобто вже впродовж шести років, большевицьким поневолювачам не
вдалося нас знищити, розбити нашу підпільну організацію. Супроти високої
ідейности, супроти майстерности конспірації, супроти нашого масового героїзму і
завзяття стає безсильним навіть МВД і МГБ. Витримавши в нашій боротьбі дотепер,
ми витримаємо і в дальшому. Для нас були. найгрізніші перші бої з МВД і МГБ.
Сьогодні, коли ці бої вже за нами, ми з вірою дивимося у майбутнє. Маючи
потрібний нам досвід боротьби в умовах большевицького режиму, в умовах
емведівської системи, загартовані дотеперішніми боями, загріті тими симпатіями,
що їх ми зустрічаємо скрізь, де тільки появимося, серед усіх народів,
поневолених большевиками, міцні тією підтримкою, що її нам жертвенно дають
українські народні маси, ми відважно маршуємо вперед до нашої мети — до
повалення большевицького панування в СССР, до побудови незалежної Української
Держави, до визволення народів і працюючих мас усього СССР.
НАШ СТИЛЬ БОРОТЬБИ
Для нас,
бандерівців, характерний окремий високо героїчний стиль революційної боротьби.
В його основі лежита» нечувано висока прямо безприкладна ідейність учасників
нашого руху, наш глибокий патріотизм. Ми не визнаємо ні полону, ні капітуляції
перед ворогом. Українські революціонери і повстанці в своїй основній масі не
здаються живими в руки ворога, у безвихідному становищі стріляються останніми
власними кулями або розриваються останніми власними гранатами. Ми не визнаємо
іншого життя крім життя для активної боротьби за наші високі революційні
ідеали. Нашої боротьби ми не припинимо доти, доки житиме хоч один революціонер.
Нас не лякають навіть найважчі труднощі і небезпеки, навіть найважчі перешкоди,
Нас не заломлює ні смерть наших друзів, ні хвилеві невдачі в нашій боротьбі. В
ім'я перемоги наших ідей ми добровільно підпорядковуємося залізній дисципліні,
що панує в наших рядах.
Коментарі
Дописати коментар