Козаки мали звичку давати одне одному прізвиська. Це
були влучні назви, що характеризували козацьку персону іноді набагато краще,
ніж могла зробити ціла автобіографія кожного з них. Прізвиська козаків стали
основою їхніх прізвищ, в подальшому зафіксованих різними документами,
реєстрами та переписами.
Потреба давати прізвисько випливала з того, що
ідентифікація та навіть проста функція управління, організації і
самоорганізації козацького товариства вимагала швидкості та мобільності. Називати
одне одного повним ім’ям, по-батькові та по прізвищу було дуже довго, а самих
імен для ідентифікації нашвидку просто не вистачало – адже було багато
однакових імен, одне тільки козацьке ім’я «Іван» чого варте. Тому практика
січового, степового і військового життя сприяла виникненню прізвиськ.
Прізвиська надавалися стихійно, і в основу їх лягала
якась особлива ознака кожного козака або обставини, котрі були тісно пов’язані
з його особою. Типовими прізвиськами козаків вважали сполучення кількох слів, наприклад
Нетудихата, Давигора, Розбийголова, Нелийвода, Ловикінь. Такі прізвиська мали
на меті пояснити особливості поведінки або фіксували певні життєві випадки, що
траплялися з козаками. Специфічні риси козацького зовнішнього вигляду мали
власне відображення у прізвиськах: Кривоніс, Сліпий, Кривий, Оселедець, Кулак.
Часто прізвиська мали інше походження – відповідно до роду діяльності, заняття,
функцій в козацькому війську: Пушкар, Обозний, Коваль, Швець, Бондар, Козачок.
Таке джерело козацьких прізвиськ було споріднене із загальнонародним, адже
давньоруські території з непокозаченим населенням теж характеризуються
подібними прізвиськами, а згодом – і документально затвердженими прізвищами. Ще
одним джерелом прізвиськ було використання назви батька конкретного козака або
його прізвища: Іваненко, Степанчук, Сокирчук, Томиленко, Охріменко, Гриців,
Чубенків.
Досить часто прізвиська з жартівливих перетворювалися
на дуже поширені і навіть шановані, а іноді навпаки – на зовсім непопулярні,
оскільки козацьке життя вимагало швидкої реакції на поведінку кожного козака з
усього товариства. Прізвиська допомагали козакам здійснювати комунікацію у
ворожому оточенні, під час здійснення шпигунських, розвідувальних доручень або
диверсій. Принципи побудови та виникнення прізвиськ допомагають вивчати
генеалогію давніх козацьких та великої кількості сучасних українських родин.
Коментарі
Дописати коментар